Географія  8 клас   Тема. Населення  регіону  (Дніпропетровська  область)

Таблиця демографії
(Джерело : http://www.dneprstat.gov.ua; http://www.ukrstat.gov.ua/)

1926	1939	1941	1944	1959	1970	1979	1989	1992	1994	1998	2002	2006	2010	2014	2020
1790,0	2273,0	2344,6[2]	1417,1[3]	2704,8	3343,0	3639,4	3881,2	3918,6	3923,7	3758,7	3567,6	3447,2	3355,5	3292,4	3176,6
В період з 1926 по 2014 рік (тис. ос.)

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р., кількість чоловіків становить 1643,3 тис. осіб, або 46 %, жінок — 1924,3 тис.осіб, або 54 %.

Густота населення[ред. | ред. код]

Середня густота населення становить 104 осіб на км²

Природний рух[ред. | ред. код]

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950—2020 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб)	1950[4]	1960[4]	1970[5]	1990[6]	2000[6]	2010[6]	2020[6]
народжуваності	20,4	20,4	15,1	12,3	7,1	10,6	6,7
смертності	6,6	6,2	8,1	11,8	16,3	16,3	17,5
природного приросту	13,8	14,2	7,1	0,5	-9,2	-5,7	-10,8

Міграційний рух населення[ред. | ред. код]

За 2009 рік:
У межах України:
Число прибулих: 39814 (11,8 на 1000 осіб)
Число вибулих: 41248 (12,2 на 1000 осіб)
Приріст: −1434 (-0,4 на 1000 осіб)

Зовнішня міграція:
Число прибулих: 1580 (0,5 на 1000 осіб)
Число вибулих: 1229 (0,4 на 1000 осіб)
Приріст: +351 (0,1 на 1000 осіб)

Вікова структура[ред. | ред. код]

Розподіл населення районів та міст Дніпропетровської області за віковими групами та середнім віком за переписом 2001 року:^[7]

	молодше працездатного віку, %	працездатного віку, %	старше працездатного віку, %	середній вік
Дніпропетровськ (міськрада)	15,2	62,3	22,5	38,8
м. Вільногірськ	19,2	58,7	22,1	37,6
Кам'янське (міськрада)	16,0	60,3	23,7	39,5
Жовті Води (міськрада)	16,5	59,5	24,0	39,8
Кривий Ріг (міськрада)	17,3	59,1	23,7	38,8
Марганець (міськрада)	17,2	57,0	25,8	40,1
м. Нікополь	16,6	58,5	24,9	40
м. Новомосковськ	17,8	58,1	24,0	39
Орджонікідзе (міськрада)	18,3	55,8	25,9	39,4
м. Павлоград	18,9	60,5	20,6	37,7
м. Першотравенськ	20,8	58,9	20,4	36,6
м. Синельникове	17,5	59,3	23,2	39,4
Тернівка (міськрада)	18,9	61,1	20,0	37,4
Апостолівський район	20,6	54,8	24,6	38,8
Васильківський район	19,8	50,4	29,8	41,1
Верхньодніпровський район	18,0	53,2	28,8	41,1
Дніпропетровський район	17,9	57,8	24,3	39,3
Криворізький район	19,0	53,4	27,5	40,2
Криничанський район	19,5	51,5	29,0	40,7
Магдалинівський район	21,1	50,7	28,2	40,2
Межівський район	19,5	49,8	30,6	41,4
Нікопольський район	19,3	53,7	27,0	40
Новомосковський район	20,1	55,4	24,5	38,7
Павлоградський район	18,6	51,4	30,0	41,4
Петриківський район	17,7	51,2	31,1	42
Петропавлівський район	19,3	51,4	29,3	40,6
Покровський район	19,1	52,6	28,3	40,7
П'ятихатський район	20,2	51,5	28,4	40,1
Синельниківський район	19,9	51,7	28,4	40,3
Солонянський район	20,4	51,1	28,5	40,1
Софіївський район	20,3	50,6	29,2	40,6
Томаківський район	19,6	54,1	26,3	39,5
Царичанський район	18,5	50,5	31,0	41,9
Широківський район	19,3	52,9	27,8	40,3
Юр'ївський район	21,0	51,3	27,7	39,5

Міста[ред. | ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч за даними Держкомстату[8][9]

Дніпро ▼993,1 Першотравенськ ▼29,0 Кривий Ріг ▼652,1 Тернівка ▼28,9 Кам'янське ▼241,5 Вільногірськ ▲23,8 Нікополь ▼117,9 Підгородне ▲19,5 Павлоград ▼109,7 П'ятихатки ▼18,9 Новомосковськ ▲71,3 Верхньодніпровськ ▼16,8 Марганець ▼48,3 Апостолове ▼14,3 Жовті Води ▼47,3 Зеленодольськ ▼13,9 Покров ▼41,2 Слобожанське ▲12,9 Синельникове ▲31,6 Васильківка ▲12,0

Національний склад[ред. | ред. код]

Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення:^{[10][11][12][13][14]}

	1959	1970	1979	1989	2001
українці	77,8 %	74,5 %	72,8 %	71,6 %	79,3 %
росіяни	17,2 %	20,9 %	22,9 %	24,2 %	17,6 %
білоруси	1,3 %	1,4 %	1,3 %	1,3 %	0,8 %
євреї	2,7 %	2,1 %	1,7 %	1,3 %	0,4 %

Національний склад області за переписом 2001 року^[15]

Національність	Кількість (тис. осіб)	%	Національність	Кількість (тис. осіб)	%
Українці	2825,8	79,3	Татари	3,8	0,11
Росіяни	627,5	17,6	Німці	3,8	0,11
Білоруси	29,5	0,8	Грузини	2,8	0,08
Євреї	13,7	0,4	Болгари	2,3	0,06
Вірмени	10,6	0,3	Корейці	1,4	0,04
Азербайджанці	5,6	0,2	Узбеки	1,4	0,04
Молдовани	4,4	0,12	Греки	1,1	0,03
Цигани	4,1	0,11	Інші національності	15,6	0,4

 

Ринок праці

Протягом 2020 року послугами служби зайнятості Дніпропетровської області скористались 139,3 тис. громадян, з яких статус безробітного мали 104,4 тис. осіб.

З початку року службою зайнятості Дніпропетровщини працевлаштовано на нові робочі місця з наданням компенсації роботодавцям єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 599 безробітних. Започаткували  власну справу за рахунок отримання одноразової виплати допомоги по безробіттю 45 осіб. 

Послуги з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням служби зайнятості отримали 8,5 тис. безробітних.

З початку року у громадських та інших  роботах тимчасового характеру взяли участь 9,2 тис. осіб.

Впродовж 2020 року майже 1,7 тис. безробітних осіб з інвалідністю були охоплені профорієнтаційними послугами. 

Проходили професійне навчання 91 особа з інвалідністю, працевлаштовані після проходження профнавчання 83 особи. Прийняли участь у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру 83 особи. 

Станом на 1 січня 2021 року:

кількість безробітних – 34,8 тис. осіб;

допомогу по безробіттю отримують 30,6 тис. осіб.

Підприємництво

У 2020 році кількість малих та середніх підприємств, зареєстрованих як платники податків (без урахування великих платників податків), становить 135,4 тисяч. Кількість фізичних осіб-підприємців становить 108,2 тис. осіб.

Загальна кількість суб’єктів підприємництва, які сплачували податки (без урахування великих платників податків), за підсумками 2019 року становить 130,9 тис. суб’єктів, з них: 27,1 тис. – малі та середні підприємства, 103,7тис. – фізичні особи-підприємці.

Малий та середній бізнес є однією зі сфер забезпечення зайнятості населення, запобігання безробіттю та створення нових робочих місць. У малому та середньому підприємництві працювало 60,7% від загальної кількості працюючих на підприємствах області або понад 6% від загальної кількості працюючих на підприємствах країни.

На малих та середніх підприємствах області працювало 391,4 тис. осіб, з них на малих підприємствах – 129,0 тис. осіб, на середніх – 262,3 тис. осіб. 

З метою створення сприятливих умов для започаткування та ведення підприємницької діяльності в регіоні діє Програма розвитку малого та середнього підприємництва у Дніпропетровській області на 2021 – 2022 роки, затверджена рішенням обласної ради від 25.02.2021 № 25-4/VIІІ.

Освіта, охорона здоров’я, культура, спорт

На початок 2020/2021 навчального року у Дніпропетровській області функціонували 862 денних загальноосвітніх навчальних закладів в яких навчалось 342,0 тис. учнів. Серед денних закладів освіти – середні загальноосвітні школи І, І – ІІ, І – ІІІ, ІІ – ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, коледжі, навчально-виховні комплекси, спеціальні та санаторні школи.

Для забезпечення рівного доступу дітей до якісної дошкільної освіти в області функціонує 981 дошкільний навчальний заклад різних типів та форм власності, в яких виховується близько 104 тис. дітей.

Мережа закладів вищої освіти Дніпропетровської області, що мають статус юридичної особи, на початок 2020/2021 навчального року представлена 51 закладом вищої освіти в яких навчалось 82685 студентів.

На початок 2020/2021 навчального року функціонували 58 професійно-технічних навчальних закладів, в яких навчалось 21,9 тис. учнів.

З метою забезпечення рівня доступності населення до медичних послуг та ефективного обслуговування населення у 2020 році: функціонувало 68 закладів охорони здоров’я: 2 амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, як самостійні юридичні особи, та 66 центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, з них у містах – 32 центри, районах – 34 центри, до складу яких входять 413 лікарських амбулаторій, з них у містах – 186 амбулаторій, районах – 227 амбулаторій, 339 фельдшерських (фельдшерсько-акушерських пунктів) та медичних пунктів тимчасового базування, у яких здійснюються виїзні прийоми медичними працівниками, які надають первинну медичну допомогу.

В області діє Єдина регіональна оперативно-диспетчерська служба, яка складається з двох центрів:

комунальний заклад “Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” Дніпропетровської обласної ради” з 5 відокремленими підрозділами – станціями екстреної медичної допомоги, комунальний заклад “Криворізька станція швидкої медичної допомоги” Дніпропетровської обласної ради” – окрема юридична особа.

На теперішній час у Дніпропетровський області функціонує 4 перинатальні центри: КЗ “Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром” Дніпропетровської обласної ради”, КЗ “Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва” Дніпропетровської обласної ради”, КЗ “Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром” Дніпропетровської обласної ради”, перинатальний центр ІІ рівня в складі багатопрофільної лікарні КЗ “Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 9” Дніпропетровської обласної ради”.

Дніпропетровщина – край талановитих людей з величезним культурним потенціалом.

Петриківській розпис – перший український об’єкт, занесений до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, що сприяє розвитку Дніпропетровської області. Петриківський декоративний розпис має у своєму потенціалі великі можливості древнього та вічно молодого народного мистецтва для виходу у сферу сучасного життя, збагачення вітчизняної та світової культури. Розвитку духовності та естетичному вихованню населення в Дніпропетровській області сприяє 14 професійних театрів, Будинок органної та камерної музики, Дніпропетровська філармонія, 644 бібліотеки, 547 клубних закладів, 31 музей.

Протягом 2020 року збережено мережу закладів культури. Проведено виїзні концерти (8), представлено прем’єрні вистави (164), майстер-класи (12), культурно-мистецькі заходи (39), курси підвищення кваліфікації (272 особи). 

У музейних закладах обласного підпорядкування відбулося 164 музейних виставок для цільових аудиторій, 12 онлайн-екскурсій, 86 онлайн-проектів (3D тури, відеопрезентації, онлайн-квести, онлайн-лекції, онлайн-майстер-класи, gif-анімації та ін.) та 45 інтерактивні виставки.

В області функціонує розвинена мережа спортивних споруд, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортклубів: 80 стадіонів, 58 плавальних басейнів, 1160 спортивних залів, 392 стрілецьких тири, 1450 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять.