Видатні постаті України 7 клас. Тема. Ярослав Мудрий
Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=Ny8_aqC5Lbo
Ярослав Володимирович (роки правління 1015-1054) – видатний державний діяч, Великий князь Київської Русі та відомий воєначальник.
Завдяки багатьом реформам та досягненням, які мали колосальний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Ярослав Мудрий.
Біографія та правління
Народився майбутній князь у 978 або у 979 році. Його мамою була княгиня Рогніда – дочка правителів Полоцька, який завоював його батько – майбутній хреститель Русі князь Володимир Великий. Перший політичний досвід Ярослав почав отримувати дуже рано. У десятирічному віці Володимир призначив його керівником Суздальської землі. У 1010 році батько поставив його правити Новгородом – основним торговим і військовим центром північної частини Київської Русі. Такий крок свідчив про те, що Володимир побачив у молодого сина риси жорсткого, але справедливого правителя.
На Новгородському престолі Ярослав втримувався спокійно, незважаючи на войовничий та волелюбний характер жителів міста і сусідніх племен. У 1014 році князь не захотів віддавати данину у розмірі 2 000 гривень до Києва. За це батько наступного літа хотів піти на нього війною, але несподівано помер.
Дізнавшись про смерть батька, Ярослав вирішив взяти київський престол для себе. У листопаді 1015 дружина правителя Новгорода зустрілась з військом київського князя Ярополка неподалік міста Любеч і перемогла його. Ярослав ввійшов у столицю Русі, але менше ніж через рік мусив звідти втікати – Ярополк підійшов до города з армією свого тестя – короля Польщі Болеслава Хороброго. Отримавши підтримку в Новгороді, Ярослав розбив брата на території нинішньої Київської області і отримав владу майже над усією Руссю, за виключенням Тмутаракані, де правив його брат Мстислав.
Внутрішня і зовнішня політика
Князь зменшив вплив варягів на справи Русі. Він почав брати людей на керівні посади з полян та інших племен, що населяли державу. У 1023 році брат Ярослава Мстислав пішов походом на Київ і навіть розбив військо брата, але княжити не захотів. У 1026 родичі домовилися і поділили Русь на 2 частини. Чернігівщина та землі по лівому березі Дніпра відійшли Тмутараканському князю. Остаточне об’єднання Русі відбулося тільки після його смерті у 1036 році.
Основна заслуга Ярослава у внутрішній політиці – написання «Правди Ярослава» – першого збірника законів, який діяв на території Київської Русі. Цей документ мав всього 18 статей. За більшість провинностей у ньому передбачалося грошове стягнення. Тільки за кілька тяжких злочинів зберігалося право родичів постраждалого на кровну помсту.
Зовнішня політика Ярослава Мудрого була досить гнучкою. Князь відвоював у Польщі червенські міста, ходив у походи на племена Прибалтики. Неподалік від берега Чудського озера заснував град Юр’їв (зараз Тарту). Правитель остаточно ліквідував загрозу, яку становило для Києва плем’я печенігів.
Тесть Європи
Сповнений прагнення зміцнити положення Київської Русі у Європі, Ярослав сприяв одруженню своїх дітей з королівськими династіями Старого Світу. Сам він у 1019 році узяв шлюб з дочкою норвезького конунга Олава Ейріксона – Інгігердою. Усі його діти одружилися з членами правлячих сімей континенту:
- Старший син Ілля – з дочкою датського та англійського короля Кнута;
- Другий син Ізяслав – з донькою правителя Польщі Казимира Гертрудою;
- Святослав – з онукою німецького цісаря Генріха II;
- Всеволод – з візантійською принцесою Марією;
- П’ятий – Ігор – з принцесою з Німеччини Кунігундою.
Розвиток культури
Князь Ярослав Мудрий дбав про розвиток культури народів Київської Русі. За його правління у великих містах держави відкривалися школи, створювалися місця, де переписувалися книги. Храм Святої Софії став своєрідним вищим навчальним закладом. У його школі отримували освіту діти з кращих боярських родів. У соборі, в спеціальному приміщенні, ченці перекладали твори європейських авторів на давньоруську мову.
Князь-будівничий
Будівельний бум на Русі розпочався з часів правління батька Ярослава – Володимира. Після перемоги над печенігами у 1034 році, Ярослав Мудрий наказав будувати собор Святої Софії – майбутню найвеличнішу релігійну споруду Київської держави. Цей храм був розкішно оздоблений. У оформленні його фресками та мозаїками брали участь найкращі майстри з Греції.
Також при Ярославові значно розширився Київ. За свідченнями тогочасних істориків, місто стало за красою суперником Константинополя. Площа території міста збільшилася у 7 разів. За наказом князя були зведені Золоті Ворота – парадний в’їзд до Києва, оздоблений дорогоцінними металами та камінням. Дружина правителя – Інгігерда на свої кошти збудувала та утримувала храм Святої Ірини.
Заповіт Ярослава
Смерть старшого сина у 1052 році сильно вплинула на Ярослава Мудрого. Старість відчувалась все більше і, згадуючи молоді роки, князь став замислюватися над майбутнім Києва і держави загалом. Бажаючи уникнути братовбивчої війни, Ярослав зважується змінити порядок наслідування престолу. На той час влада передавалась від батька до старшого сина, що дуже негативно впливало на решту спадкоємців. Тому київський князь затвердив порядок передачі по старшинству. Тобто, від батька до старшого сина, а після його смерті до наступного сина за віком і так доти, поки живі всі нащадки правителя.
Так званий “горизонтальний” принцип дав позитивні результати лише на початку. Ярослав Мудрий помер у 1054 році і, згідно його заповіту, Ізяслав посів місце правителя в Києві, Святослав отримав Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод – Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор – Володимир Волинський. В’ячеславу перейшла у спадок Смоленщина. На жаль, Ізяслав був надто м’яким правителем і це змусило його звернутися по допомогу до двох менших братів. Так утворився триумвірат Ярославовичів, що правив з 1054 по 1073 рік.
Як показала історія, “горизонтальна” передача влади не врятувала країну від кровопролиття. Війна між братами змінилась на ворожнечу між дядьками і племінниками, що неминуче знищувало колись могутню Київську Русь.
Історичний спадок
Ярослав Мудрий зробив для Київської Русі багато доброго й важливого. Він став лідером нації та могутнім володарем однієї з найбільш розвинених країн Європи того часу. Більша частина діянь князя пережили свій час. Його спадком стали літописи і закони, добре налагоджені зв’язки з країнами Європи.
Цікаві факти
Біографію Ярослава Мудрого вдало прикрашають цікаві факти, які характеризують життя та смерть князя.
- Після дослідження могили правителя виявилося, що він був кульгавим. У часи Київської Русі така вада вважалася серйозним каліцтвом. При цьому князь добре їздив на коні та вправлявся з мечем і щитом.
- Ярослав Мудрий мав велику власну бібліотеку. За свідченнями істориків, вона складалася з кількох тисяч книг. Але досі жодних слідів зібрання не зберіглося. За деякими версіями, вона була викрадена Батиєм або увійшла до багатств Івана Грозного.
- Ярослав брав активну участь у справах церкви. За його правління була створена Київська митрополія, яка організаційно підпорядковувалася патріархові Константинополя. У 50-ті роки XI століття були закладені перші руські монастирі (Києво-Печерська лавра, Софія Київська та Ірининський собор), які пізніше стали центрами культури та опорою християнської віри.
Этот комментарий был удален администратором блога.
ОтветитьУдалитьДіана - 12 балів
ОтветитьУдалить