Історія  України 9 клас . Наш  край у 2 половині ХІХ ст

Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. в історії краю позначені низкою подій і явищ, котрі знаменували собою початок принципово нової епохи. Промислова революція, індустріалізація, модерні процеси торкнулися  цього краю і перетворили його на провідний економічний регіон не тільки південної України, Російської імперії, але й Європи.

Перевагою Катеринославської губернії серед інших українських губерній було те, що вона, маючи всі умови для розвитку сільського господарства, в той же час мала значні запаси мінеральних багатств для розвитку гірничозаводської промисловості. Тут склалася певна спеціалізація промислових районів. Завдяки наполегливій діяльності Поля О.М. і залученню французького капіталу у 1881 році розпочалися промислові розробки залізної руди на Криворіжжі. Донбас стає центром вугільної промисловості, а Нікопольський басейн – марганцевої. Ці осередки промислового виробництва набули загальноросійського значення. Донбас, Кривий Ріг, Нікополь входили до складу Катеринославської губернії. Тому, говорячи про центр важкої індустрії у Південноукраїнському регіоні, маємо на увазі саме Катеринославську губернію.

Каталізатором цих процесів в економіці стало залізничне будівництво, яке стимулювало розвиток вищезгаданих галузей. 18 травня 1884 р. урочисто відкрили нову залізницю разом із мостом через р. Дніпро в Катеринославі. Вона отримала назву Катерининська і вже через короткий час стала найбільшою у Російській імперії. А міст через Дніпро, який має назву "Старий", являв собою одну з величезних і витончених споруд інженерного мистецтва ХІХ ст. За своєю довжиною він був одним із найбільших у Європі. Прокладання залізниці з Донбасу до Кривого Рога через Катеринослав і будівництво моста через Дніпро кардинальним чином змінило долю нашого краю. По суті, ця подія стала другим народженням як губернії, так і міста.

Поєднання західного і східного районів (Криворіжжя і Донбасу) викликало великий заводопромисловий потік, який глибоко сколихнув „сонне” життя багатого на мінерали краю. Усе це сприяло появі потужних підприємств гірничої та металургійної промисловості. Промислове піднесення 1890-х років Катеринославщини не мало аналогів в історії промисловості не тільки дореволюційної Російської імперії, але й буржуазних країн Європи.

У 1900 році на Катеринославщині працювало 20 великих металургійних, металообробних, машинобудівних і механічних заводів, побудованих за рахунок іноземних інвестицій, у першу чергу бельгійських та французьких.

5 найбільших металургійних заводів:  Юзівський (м. Юзівка – сучасне м. Донецьк), Дніпровський (м. Кам’янське), Олександрівський (м. Катеринослав – сучасне м. Дніпро), Петровський (м. Єнакієве), Донецько-Юр’ївський (смт Юр’ївка) – продукували чверть чавуну у Російській імперії.

Високий рівень концентрації промислового виробництва (одне з перших місць у світі), значний вплив іноземного акціонерного капіталу та технічного персоналу з Франції, Бельгії, Англії, Німеччини супроводжувалися запровадженням європейської новітньої техніки та технології, використанням передових форм організації праці, підготовкою кваліфікованих кадрів. Такі зміни перетворили губернію на потужний індустріальний регіон, який давав майже 70%  видобутку кам’яного вугілля, 69% виплавки чавуну, 58% заліза і 57% сталі Російської імперії (1913 р.). Підприємницька „лихоманка” призвела до значного і швидкого накопичення капіталів, до формування промислової буржуазії, організаторів гірничозаводської промисловості.

Неймовірно швидко зростало населення Катеринославської губернії – у 1884 році тут мешкало 1 млн 400 тис. осіб, а в 1901 році вже 2 млн 800 тис. Головною корінною масою населення були українці – 68,9%. За ними йшли росіяни – 17,3%, євреї – 4,7%, німці – 3,8%, греки – 2,3%. За кількістю іноземних підданих губернія займала одне з перших місць серед інших губерній Європейської Росії (13 617 осіб із 24 країн світу).

Важливим явищем у суспільному, економічному і культурному житті губернії було земське самоврядування. Катеринославське губернське земство, відкрите 15 вересня 1866 р., було найстарішим та найпотужнішим в  Україні. На початок ХХ ст. серед 34 земств Російської імперії катеринославське займало перше місце за витратами на охорону здоров’я, ветеринарію, третє місце – у сприянні економічного добробуту населення.

Бурхливий розвиток Катеринославщини кінця ХІХ - поч. ХХ ст. був перерваний карколомними подіями Першої світової війни та революційними змаганнями. У деяких повітах губернії влада змінювалась 12 і більше разів, у м. Катеринославі – 20 разів (найбільшу кількість серед міст України).