Всесвітній  день  поезії    

Чекай  мене,  чекай  з  війни,

Як  не  чекав  ніхто  у  світі,

Так, як  чека  земля  весни,

Так,  як  чекають  маму  діти.

Чекай  і  вір!  Я  повернусь

До  тебе, до дітей, до  мами,

Веселкою  всім  усміхнусь

Понад  травневими  дощами.

                                            ***

                                             Акровірш

Соловей  співає   безупину,

Лагідно  всміхається   весна,

А  у  всіх   одна  лиш  Батьківщина,

Вона  рідна, мила, чарівна.

УКРАЇНО,  всі  ми  твої   діти,

Ти  ж  у  нас,  як  матінка  -  одна,

А  матусю    як  же  не  любити?!