Історія  6 клас  ( програма)

Вступ. КОЛИ І ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА

Результати навчально-пізнавальної діяльності	Зміст навчально-пізнавальної діяльності
Знаю: –      час появи людини на теренах України; –      послідовність періодів історії людства, якими послуговуються богослови, антропологи, археологи й історики. Розумію: –      предмет і завдання історії; –      сутність наукових і релігійних теорій походження людини; –      періодизацію як спосіб упорядкування історії; –      давню історію України як складову світової історії; –      критерії, які історики й археологи використовують для періодизації історії України та світової історії; –      поняття «ера (історична доба)», «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія». Умію: –      співвіднести дату події з історичним періодом (з допомогою шкали часу); –      розв’язати історичну задачу на обчислення часу; –      вправно користуватися підручником для виконання завдань у класі й удома.	Предмет і завдання історії. Теорії походження людини. Періодизації історії людства (антропологічна, археологічна, історична). Як працювати з підручником інтегрованого курсу історії (Всесвітня історія. Історія України) для учнів/учениць 6 класу
Орієнтовна тема практичної роботи: –      Лічба часу в історії стародавнього світу [завдання: встановити особливості літочислення до нашої ери (з допомогою шкали часу); збудувати та зіставити археологічну й історичну часові шкали; визначити (за датою), до якого періоду належить подія (з допомогою археологічної та історичної часових шкал)].
Узагальнення

 

 

Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Результати навчально-пізнавальної діяльності	Зміст навчально-пізнавальної діяльності
Знаю: –      назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України; –      винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України). Розумію: –      сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального (збиральництво, мисливство, рибальство ) до продуктивного (відтворювального) господарства (землеробства, скотарства і ремесел); –      сутність первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму, анімізму та магії; –      риси господарства, суспільного устрою й світосприйняття як основу історичного опису життя людей у минулому; –      поняття «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова громада (рід)», «територіальна (сусідська) громада», «плем’я», «ремесло», «мораль», «звичай». Умію: –      співвіднести археологічну й історичну періодизацію історії стародавнього світу; –      показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури; –      описати спосіб життя первісних людей; –      розпізнавати пам’ятки трипільської культури.	Як працюють археологи. Природні умови, спосіб життя, суспільна організація, світорозуміння і мораль первісних людей. Основні стоянки і пам’ятки первісних людей на території України. Трипільська археологічна культура.
Рекомендовані для навчальної роботи стоянки первісних людей: Королеве (Закарпаття), Мізин (Чернігівщина), Кирилівка (м. Київ), Межиріч (Черкащина), Киїк-Коба (Крим) та ін. Стоянки первісних людей на території рідного краю (на вибір учителя /учительки), інші відомі стоянки. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: –      позначити на контурній карті стоянки первісних людей на теренах України (за переліком учителя), межі поширення і протоміста трипільської культури; –      описати спосіб життя первісних людей (мисливців і рибалок, землеробів і скотарів) на основі археологічних речових джерел.
Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Географія. Розділ: Планета людей. Тема: Кількість і розміщення населення на Землі (Учень/учениця   толерантно ставиться до представників людських рас та народів світу, розуміє історичний взаємозв’язок людини із природою, оцінює вплив людини на природу, наслідки господарської діяльності для сучасної людини).
Узагальнення
Тематичний контроль

 

 

Розділ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Результати навчально-пізнавальної діяльності	Зміст навчально-пізнавальної діяльності
Знаю: –      хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства; –      час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі; –      роки правління царів Давида і Соломона; –      назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона). Розумію: –      цивілізацію як історично-культурний феномен; –      вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств; –      причини виникнення міст, соціальних верств і держави; –      поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис»; –      вплив світогляду на спосіб життя давніх людей і суспільств; –      причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств; –      організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії; –      значення Біблії як історичного джерела. Умію: –      позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста; –      охарактеризувати давні суспільства і держави; –      описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств; –      осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту та Передньої і Центральної Азії (Великий сфінкс, храм Соломона та ін.); –      зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту і Передньої та Центральної Азії.	Що в історії називають цивілізацією. Цивілізація долини Нілу. Природно-географічні умови розвитку давньоєгипетської цивілізації. Повсякдення й господарське життя. Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті. Міфологія, писемність і мистецтва. Будівництво пірамід. Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону. Повсякдення і господарське життя. Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя. Закони Хаммурапі. Міфологія, писемність і мистецтва. Епос про Гільгамеша. Фінікія. Ізраїльсько-Юдейське царство. Природно-географічні умови розвитку. Повсякдення й господарське життя. Фінікійська колонізація. Карфаген. Алфавіт. Ізраїльсько-Юдейське царство: організація влади й суспільства. Єрусалим. Біблія як історичне джерело.
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: –      позначити на контурній карті річки Ніл, Тигр і Євфрат, розташування Мемфісу, Шумеру, Вавилону, Карфагену, Єрусалиму, територіальні межі давніх цивілізацій Азії та Африки; –      охарактеризувати структуру суспільств і держав (Єгипетського, Вавилонського, Ізраїльсько-Юдейського царств, міст-держав Шумеру та Фінікії); –      оцінити (на основі витягів із Книги мертвих, законів Хаммурапі) правове становище населення в давніх державах Північної Африки, Передньої та Центральної Азії; –      зіставити умови розвитку й характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту, з одного боку, і Передньої та Центральної Азії, з іншого; –      підготувати повідомлення про повсякденне життя представників різних верств у стародавніх суспільствах.
Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Зарубіжна література. Розділ: Міфи народів світу. Тема: Єгипетські міфи (Учень/учениця усвідомлює єдність людини й природи, оцінює вплив міфів на подальший розвиток культурних традицій народів світу); 6 клас. Інформатика. Розділ: Комп’ютерні презентації. Тема: Програмне забезпечення для створення й відтворення комп’ютерних презентацій (Учень/учениця обґрунтовує доцільність використання презентацій у своїй навчальній діяльності та повсякденному житті); 6 клас. Географія. Розділ: Способи зображення Землі. Тема: Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт. Географічні атласи (Учень/учениця оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини); 6 клас. Українська мова. Розділ: Іменник. Тема: Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця створює розповідь, інформаційний допис, повідомлення про уявну подорож Україною або країн зарубіжжя з використанням власних назв).
Узагальнення
Тематичний контроль

 

 

Розділ 3. АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Результати навчально-пізнавальної діяльності	Зміст навчально-пізнавальної діяльності
Знаю: –      часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій; –      хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів); –      часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів; –      хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії; –      час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію); –      пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.); –      час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини; –      самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян. Розумію: –      ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур; –      особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів; –      причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави; –      передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів; –      внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах; –      виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку; –      історичне значення християнства; –      поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян». Умію: –      охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв; –      охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя/учительки); –      визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви; –      пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя; –      охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян; –      визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини; –      показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів та ін.).	Періодизація історії давніх Греції та Риму.   Природно-географічні умови Балканського півострова. Археологічне відкриття Мінойської й Ахейської палацових цивілізацій. Давньогрецьке суспільство. Афіни і Спарта. Греко-перські війни. Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції. Грецька релігія та міфологія. Античні олімпійські ігри. Сім’я, освіта та виховання афінян і спартанців. Підкорення Греції Філіпом II. Александр Македонський. Елліністичні держави. Культура елліністичної доби.   Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на території України (у Північному Причорномор’ї). Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України. Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.   Природно-географічні умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима. Римська республіка в V–І ст. до н.е.: соціальний устрій та організація влади. Військова експансія Риму. Диктатура Цезаря. Римська імперія. Октавіан Август. Пантеон римських богів. Римське право. Мистецтво Давнього Риму.   Кризові явища в Римській імперії. Виникнення і поширення християнства. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії. Розпад Римської імперії. Велике переселення народів. Падіння Західної Римської імперії.   Походження (витоки) слов’янських народів. Природно-географічні умови історичної прабатьківщини слов’ян. Суспільне та господарське життя і духовний світ. Передумови розселення слов’ян. Розвиток слов’янських племен у процесі розселення. Анти і склавини на теренах України.
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: –      позначити на контурній карті: а) Балканський і Апеннінський півострови, античні грецькі поселення (Мікени, Афіни, Спарта, Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес); б) кордони Боспорського царства, Перської держави, держави Александра Македонського, Римської держави часів принципату Октавіана Августа, Афіни, Спарту, Александрію, Рим, Константинополь (Візантій); в) напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів; г) прабатьківщину слов’ян і напрямки їх розселення, територіальні межі союзів антів і склавинів; –      охарактеризувати спосіб життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами) і скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах»); –      зіставити суспільний устрій Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст; –      порівняти правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у Стародавньому Римі; –      укласти програму античних Олімпійських ігор або мандрівки з оглядом пам’яток культури давніх Греції та Риму (у формі рольової гри); –      сформулювати життєву позицію (вибір у конкретній життєвій ситуації) історичного персонажа на основі висловів з його творів (на вибір учителя/учительки).
Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Зарубіжна література. Розділ: Міфи народів світу. Тема: Грецькі міфи (Учень/учениця усвідомлює єдність людини й природи, оцінює вплив міфів на подальший розвиток культурних традицій народів світу); 6 клас. Географія. Розділ: Уявлення про Землю у давнину. Тема: Уявлення про форму Землі. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птолемея (Учень/учениця розуміє внесок античних учених у становлення географії як науки, складає за допомогою членів родини короткі повідомлення про пізнання Землі у давнину).
Узагальнення
Тематичний контроль

 

 

Розділ 4. ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ІНШИХ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Результати навчально-пізнавальної діяльності	Зміст навчально-пізнавальної діяльності
Знаю: –      хронологічні межі Великого переселення народів; –      час формування європейської, китайської, індійської, ісламської та інших сучасних цивілізацій; –      пам’ятки культури китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій. Розумію: –      вплив культурних запозичень на розвиток відкритих і закритих цивілізацій, пов’язаність культур зниклих і сучасних цивілізацій; –      соціальний досвід і культурні здобутки народів Середземноморського культурного простору, Велике переселення народів, поширення християнства й падіння Західної Римської імперії як витоки й умови формування сучасної європейської цивілізації; –      досвід античної цивілізації як запоруку ефективної відповіді європейців на цивілізаційні виклики сучасності; –      поняття «цивілізація», «історичний досвід», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам». Умію: –      визначити внесок давніх греків і римлян у культуру сучасних європейських народів, зокрема українців; –      показати на карті: а) територіальні межі європейської, китайської, індійської, ісламської цивілізацій; б) долини річок Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи, терени давніх Індії й Китаю; –      визначити особливості господарства, суспільного життя й культури давніх Індії та Китаю	Причини зникнення стародавніх цивілізацій. Сучасні цивілізації на мапі світу. Головні ознаки європейської цивілізації та її історичне підґрунтя. Китайська, індійська, ісламська та інші цивілізації. Цивілізаційні взаємодії
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: –      добрати інформацію про правила і переконання (звичаї, юридичні норми, фразеологізми тощо), а також елементи побутової культури (будівлі, меблі, одяг, їжа), запозичені українцями в давніх греків і римлян; –      зіставити господарство, суспільне життя й культуру населення давніх Греції та Риму, з одного боку, й Індії та Китаю, з іншого.
Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Зарубіжна література. Розділ: Міфи народів світу. Тема: Індійські міфи (Учень/учениця усвідомлює єдність людини й природи, оцінює вплив міфів на подальший розвиток культурних традицій народів світу).
Узагальнення
Тематичний контроль