Знаю:
–
часову
послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної)
цивілізацій;
–
хронологічні
межі існування на території України грецьких поселень (полісів);
–
часову
послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців,
скіфів, сарматів, готів, гунів;
–
хронологічні
межі існування Римської республіки та Римської імперії;
–
час
зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною
релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну
(Візантію);
–
пам’ятки
культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із
кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та
ін.);
–
час
формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;
–
самоназви
і пам’ятки культури давніх слов’ян.
Розумію:
–
ідейну
близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;
–
особливості
античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я
рабів;
–
причини
піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та
Римської держави;
–
передумови
Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;
–
внесок
античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі
спільнотами на українських теренах;
–
виникнення
передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення,
господарського (землеробство) і культурного розвитку;
–
історичне
значення християнства;
–
поняття
«еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія»,
«пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат»,
«диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія»,
«курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».
Умію:
–
охарактеризувати
й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище
патриціїв і плебеїв;
–
охарактеризувати
суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа,
повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я,
діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана
Августа (на вибір учителя/учительки);
–
визначити
причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської
церкви;
–
пояснити,
як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне
життя;
–
охарактеризувати
спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ)
давніх слов’ян;
–
визначити
причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної
прабатьківщини;
–
показати
на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста,
держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра
Македонського, Великого переселення народів та ін.).
|
Періодизація
історії давніх Греції та Риму.
Природно-географічні
умови Балканського півострова. Археологічне відкриття Мінойської й Ахейської
палацових цивілізацій. Давньогрецьке суспільство. Афіни і Спарта.
Греко-перські війни. Утвердження демократії в Афінах за Перикла.
Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції. Грецька релігія та
міфологія. Античні олімпійські ігри. Сім’я, освіта та виховання афінян і
спартанців. Підкорення Греції Філіпом II. Александр Македонський.
Елліністичні держави. Культура елліністичної доби.
Велика грецька
колонізація. Заснування античних грецьких поселень на території України (у
Північному Причорномор’ї). Суспільне, господарське життя і побут в античних
полісах на території України. Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці,
скіфи, сармати, готи, гуни.
Природно-географічні
умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима. Римська республіка в
V–І ст. до н.е.: соціальний устрій та організація влади. Військова експансія
Риму. Диктатура Цезаря. Римська імперія. Октавіан Август. Пантеон римських
богів. Римське право. Мистецтво Давнього Риму.
Кризові явища в
Римській імперії. Виникнення і поширення християнства. Перетворення
християнства на офіційну релігію Римської імперії. Розпад Римської імперії.
Велике переселення народів. Падіння Західної Римської імперії.
Походження
(витоки) слов’янських народів. Природно-географічні умови історичної
прабатьківщини слов’ян. Суспільне та господарське життя і духовний світ.
Передумови розселення слов’ян. Розвиток слов’янських племен у процесі
розселення. Анти і склавини на теренах України.
|
Орієнтовні завдання для практичних і творчих
робіт:
–
позначити
на контурній карті: а) Балканський і Апеннінський півострови, античні
грецькі поселення (Мікени, Афіни, Спарта, Тіра, Ольвія, Пантікапей,
Херсонес); б) кордони Боспорського царства, Перської держави, держави
Александра Македонського, Римської держави часів принципату Октавіана
Августа, Афіни, Спарту, Александрію, Рим, Константинополь (Візантій);
в) напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра
Македонського, Великого переселення народів; г) прабатьківщину слов’ян і
напрямки їх розселення, територіальні межі союзів антів і склавинів;
–
охарактеризувати
спосіб життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за
доступними текстовими джерелами) і скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з
Геродотової «Історії в дев’яти книгах»);
–
зіставити
суспільний устрій Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст;
–
порівняти
правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у
Стародавньому Римі;
–
укласти
програму античних Олімпійських ігор або мандрівки з оглядом пам’яток культури
давніх Греції та Риму (у формі рольової гри);
–
сформулювати
життєву позицію (вибір у конкретній життєвій ситуації) історичного персонажа
на основі висловів з його творів (на
вибір учителя/учительки).
|